«

»

Вер
05

«Ау!» «ГаРмИдЕр» відкриває театральний сезон

au-veresenУ минулому, 8-у театральному сезоні ми чимало експериментували. Одним із результатів тих експериментів є документальна вистава «АУ! Сказане мільйонам», створена за записами в мережі Інтернет на основі блогів вчительки, програміста, панка і малолітнього дівчиська та форумів на теми «Пити чи курити?», «Продам душу», «Останній день життя», «Ау! (хто ще є в мережі?)».
Саме цією виставою ми й відкриваємо свій 9-й театральний сезон. (Фотографії з першого прем’єрного показу 17 грудня 2011 р. — www.garmyder.org/au-premjera-foto)

Продовжимо осінні покази свіжою історією про Любов і Любов «Гра долі або доля гри» (за мотивами п’єси І. Вирипаєва). А ще в останній осінній місяць ми запросимо вас на прем'єру філософської драми «Сенат шаленців» (Януш Корчак).

Поки що ж чекаємо вас 15 вересня на документальній виставі «Ау! Сказазане мільйонам»
Початок о 19:00
Відвідання вистави особам до 16 років не рекомендоване!

Адреса: вул. Ковельська, 56, Луцький районний будинок культури
Ціна квитка: 20 грн

УВАГА!
Тепер квитки можна придбати за адресою:
вул. Лесі Українки, «Книжковий пасаж», крамниця «Кіт Горошко».
Графік роботи: пн-пт — 10:00-19:00, сб-нд — 11:00-17:00
А в день показу вистави — за адресою театру, не раніше, ніж за годину до початку вистави.
.

3 коментарі

  1. Мат коментує:

    Чудова новина, буду намагатись завітати на відкриття!

  2. Александр коментує:

    Побывал вчера на «Ау...» и получил не очень ожидаемое удовольствие . Изначально тема виртуального царапания лиц в интернете меня не очень интересует , тем более после предупреждения о ненормативе . Был заранее настроен на так называемый «молодьожный юмор» с матюками в стиле «прикольно-типа-короче». Тепер мне стыдно , что я так подумал о вас...

    Как оказалось , ненорматива было заметно меньше , чем можно услышать в учительской средней школы , а актерского мастерства и успеха режиссера — больше , чем можно было ожидать .

    Много лет я старательно избегал театра... Начиная с советских времен , когда покидающим зал зрителям (после 15 минут «Иркутской истории» ) тупо не выдавали пальто — «...Вернитесь в зал ! Там сейчас самое интересное начнется ...» И заканчивая несколькими случайными посещениями уже вполне независимых театральных экзерсисов , от которых возникало чувство неловкости за тружеников сцены...

    Вчера я увидел работу , которая изменила мое очень предвзятое мнение о провинциальном театре. То-есть , я слышал о театре Паневежиса , о той Провинции , где рождается-возрождается новое-старое-прекрасное и проч. и проч ... Но это существует где-то , а у нас , в городе , где мы покупаем картошку и давимся в маршрутках — такого быть не может.

    Многолетняя привычка восхищаться «импортным» , чужим и заграничным зашоривает и глаза , и уши , и мозги ...

    Несмотря на тему постановки , которая мне по-прежнему не близка , я был захвачен актерами в их «сети» и к середине спектакля каждый из них был мною узнаваем и ожидаем — из фраз , молчания и жестов вырисовывалась биография ...а лучше сказать — жизнь каждого ... Микроистории сложились в будущие судьбы . Получилось здорово. Спасибо всем ! Особенно молодым актерам — они великолепны !

    1. Руслана коментує:

      Щиро дякуємо за підтримку! Зворотнього зв'язку з глядачем завжди бракує ))) І, сподіваємося, до зустрічі в «ГаРмИдЕрі»

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.