«

»

Бер
15

«ГаРмИдЕр» у числі учасників фестивалю молодої режисури імені Леся Курбаса

logo-kurbasЦього року Україна святкує 125-літній ювілей свого видатного режисера
Леся Курбаса. У зв’язку з цим Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса спільно із Київським академічним обласним музично-драматичним театром
ім. П. Саксаганського
оголосив конкурс для участі у фестивалі Молодої української режисури ім. Леся Курбаса, що відбуватиметься в межах міжнародного мистецького-освітнього проекту «Лесь Курбас і світова художня культура».
 
До участі у фестивалі запрошувалися постановники віком до 33 років. Потрібно було подати анкету-заявку учасника та представити відбірковій комісії відеозапис вистави.

Руслана Порицька: «Трапилося неймовірне – в число молодих українських режисерів, які представлять свої роботи на фестивалі, за результатами конкурсного відбору потрапила і я. І тепер «ГаРмИдЕр» має честь показати на фестивалі речитативно-пластичне дійство „Містерія любові“».

Фестиваль відбудеться 25-29 квітня 2012 р. у приміщенні Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П. К. Саксаганського (м. Біла Церква, пров. Клубний, 1) і проходитиме на конкурсній основі. До складу журі запрошені провідні українські режисери і театральні критики. Переможці Фестивалю отримають відзнаки та преміальні винагороди.

У Фестивалі молодої режисури братимуть участь:

  • Ігор Матіїв («Дочки-матері», Донецький національний академічний український музично-драматичний театр);
  • Андрій Лелюх («Небесна геометрія», Народний аматорський театр-студія «Данко» м. Київ);
  • Станіслав Жирков («Наташина мрія», Києво-Могилянський Театральний Центр «Пасіка», м. Київ);
  • Тамара Антропова, Анастасія Осмоловська («Мене нема (пізно лякати)», Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
  • Василь Цимбал («Матуся хуртовина», Миколаївський обласний театр ляльок);
  • Тамара Трунова («Холостяки і холостячки», Театр «Сузір’я», м. Київ);
  • Руслана Порицька («Містерія любові», театр-студія «ГаРмИдЕр» Луцького РБК);
  • Максим Какарькін («За течією» Вінницький драматичний театр ім. Садовського);
  • Павло Юров («Депо «Північне», Театр «Сузір’я», м. Київ);
  • Петро Сова («Що трапилося у зоопарку», Муніципальний театр «Київ»);
  • Кіра Малініна, Юлія Даниленко («Жовтим», «Лабораторія театру», м. Харків);
  • Антон Романов («Очі блакитного пса», театр-студія «Ми», м. Сімферополь).

У межах Фестивалю заплановано проведення публічних ознайомчих акцій (відеодемонстрації, лекції) з творчістю Леся Курбаса та провідних сучасних зарубіжних і вітчизняних режисерів; організація майстер-класів, відкритих показів, обговорень, дискусій за участю практиків театру, театральних критиків. Майстер-класи проведуть Венсан Гійом (Франція), актриса Галина Степанова, драматурги Неда Неждана, Ярослав Верещак, Олег Миколайчик, заслужений артист України Олег Драч.

Організатори стверджують, що Фестиваль молодих режисерів, приурочений ювілею Леся Курбаса, невипадково організований у Білій Церкві. Адже саме в цьому місті певний час працював створений Лесем Курбасом «КийДрамТе». Згодом тут була відкрита одна з кількох театральних майстерень Мистецького об’єднання «Березіль» (МОБ), створеного Лесем Курбасом, — унікального творчого закладу, який не мав на той час аналогів в Україні і де аналізувалися та вивчалися основні аспекти театральної роботи. При МОБ Курбас організував режисерську лабораторію (пізніше вона називалася також режисерським штабом), яка стала центром підготовки режисерів, а всі майстерні, комісії, станції — платформою художніх, соціокультурних експериментів нової режисерської генерації учнів Курбаса. Білоцерківська драматична студія з відкриттям МОБу була реорганізована в ІІІ майстерню «Березоля» 27 січня 1923 року і очолена Я. Бортником. Того ж 1923 року в Білій Церкві організовуються драматичні інструкторські курси, де студійці набували навичок імпровізації, вчилися принципам мімодрами, удосконалювали мовний апарат і пластику, вивчали методи роботи над виставою, роботи режисера з акторами тощо. Тому фестиваль молодих режисерів створено для заохочення молодих постановників до експериментальних театральних проектів і практик та одночасно з ціллю ще раз актуалізувати та зацікавити дослідницькою роботою молодого Леся Курбаса, яка повинна продовжуватися — своїми індивідуальними методами та шляхами — і сьогодні.

Руслана Порицька: «У контексті очікуваних подій з’явилося природне прагнення доформувати у своїй свідомості уявлення про образ Курбаса. За ним прийшло розуміння, що я несвідомо сприймаю його як ікону. Мабуть, це пов’язано із відсутністю глибоких знань. Лише уривки з біографії та відчуття світоглядних і естетичних засад його творчості.
Однак, є ситуації, у яких відчувається курбасівська присутність. Коли ми вирішили ставити «Мину Мазайла» Миколи Куліша, я дуже добре усвідомлювала ризик зробити якусь дуже «попсову» річ. Я купила на книжковій виставці комікси «Мина Мазайло», принесла їх у «ГаРмИдЕр», аби показати чого ми в жодному разі не маємо права зробити. Я постійно пам’ятала про постановку Леся Курбаса і про його оцінку творчості Куліша.

Фестивальний показ драми «Портрет» Славоміра Мрожека також нагадав про Курбаса й про те, що з тих скрутних часів, коли творив він, нічого кардинально так і не змінилося. У нашому «Портреті» ми прагнули показати портрет сталінізму, що затулив від головного героя увесь світ і, вочевидь, він задихнувся б у тій своїй в’язниці якби не гіркі пігулки совісті. Нічого шовіністичного чи «ура-патріотичного», на першому місці — людська психологія… І от на 20-у році незалежності досить іменитий колега зі сходу нашої країни висловлює своє розчарування мною та колективом… через «дуже дивний вибір тематики». Всі (такі ж російськомовні) колеги тільки махають в унісон із ним головами, уточнюючи: «Актори грали добре і режисерське рішення цікаве, але тема…». Одразу чомусь пригадався Курбас.

І коли із нічого й наче нізвідки творилося речитативно-пластичне дійство «Містерія любові» мені дуже хотілося, щоб це було спробою повернення до першовитоків — Ритуалом.
І знову згадувався Курбас…»

.

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.