Наш третій «Поетичний PLAYer» заглиблений у вірш Оксани Забужко «Прощання між зірок» і осяяний маленькою зіронькою Варварою Ткачовою, яка знялася у відео.
Керівник проекту та режисер монтажу — Алла Доманська, зйомка — Олексія Стаднюка, асистент — Петро Дмитрук, ідея — Руслани Порицької.
Бажаємо приємного перегляду і чекаємо ваших відгуків!
Оксана Забужко
«Прощання між зірок»
А просто — жоден інший: я — це я.
Я теж умру. І кари не уникну.
І смисл, моїм означений ім’ям,
Як жовтий порох, витрусять за вікна
З моїх речей, паперів і кімнат
(Розкиданих і так — на півпланети!)…
Лиш, може, десь мій неназванний брат
У котрусь ніч спросоння схлипне: “Де ти?..”
І цього — досить. Так: пилковий слід
На пальцях, що торкнуть старе свічадо,
І світлий свист — мов нарти крешуть лід —
Ще довго буде в просторі звучати,
І, захлинувшись тайною, дитя
Закине ввись лице, од зрячих сліз студене…
І цього — досить: справдилось життя.
А далі — розбирайтеся без мене.
.
Залишити відповідь